12 вересня 2026 року речник Кремля Дмитрій Пєсков заявив, що територія Литви «буде під прицілом» російської ядерної зброї, якщо країна дозволить союзникам розміщувати у себе ядерну зброю. У Сеймі Литовської Республіки на цю заяву оперативно відреагували представники кількох парламентських фракцій, одностайно кваліфікувавши її як засіб політичного та психологічного тиску Москви.
Позиції ключових спікерів Сейму
Голова опозиційної фракції «Союз Вітчизни – Литовські християнські демократи» та заступник голови парламентського Комітету з питань національної безпеки та оборони (NSGK) Лаурінас Кащюнас заявив: «До таких висловлювань дійсно потрібно ставитися з гідністю та спокоєм, це, безперечно, було очікувано» і додав, що «росіяни не нападають на сильних».
Голова Комітету Сейму з питань закордонних справ Ремігіюс Мотузас від фракції керівної Литовської соціал-демократичної партії зазначив: «Я вважаю, що це психологічний та політичний тиск» і наголосив, що «ігнорування – найкращий вихід із цієї ситуації».
Член фракції правлячого «Союзу литовських селян і зелених» у Сеймі та парламентської групи NSGK Дайнюс Гайжаускас констатував, що Литва стала потенційною мішенню для Росії навіть після вступу до НАТО.
Передумови та поточний контекст
У травні голова литовського Сейму Юозас Олекас заявив, що в нинішній геополітичній ситуації варто розглянути можливість внесення змін до конституції, щоб дозволити розміщення ядерної зброї в Литві. Міністр оборони Робертас Каунас підтвердив, що Вільнюс веде переговори з американцями щодо розміщення ядерної зброї США на території балтійської країни.
Мотузас зазначив, що раніше Росія подібним чином залякувала країни, які прагнули вступити до НАТО, такі як Фінляндія та Швеція, і закликав не реагувати на заяви Москви, оскільки, на його думку, реакції вигідні Росії.
Залишити відповідь