27 вересня 2026 року Офіс президента Південної Кореї оприлюднив заяву, у якій висловив «глибокий жаль» через позицію України щодо передачі Сеулу двох військовополонених із КНДР. Для українського читача ця дипломатична суперечка має пряме значення: вона стосується офіційних комунікацій між двома країнами-партнерами та долі полонених, захоплених під час бойових дій в Україні.
Що саме стверджує Сеул
За словами старшого секретаря президента Південної Кореї зі зв’язків із громадськістю Сон Гі Хона, нібито саме українська сторона наполягала на конфіденційності передачі, побоюючись внутрішньої критики через втрату можливості обміняти північнокорейських військовополонених на українських. Заяву України про відсутність такої домовленості в Сеулі назвали «неправдивою» і заявили, що одностороннє розголошення «серйозно підриває» двосторонню довіру. Сон Гі Хон також повідомив, що країна розглядає можливість додаткових заходів у разі потреби, та висловив жаль щодо спроб політизувати це питання всередині Південної Кореї.
Позиція Києва та хронологія
23 вересня 2026 року Президент Володимир Зеленський під час Генеральної асамблеї ООН повідомив про передачу двох полонених із КНДР Південній Кореї, зазначивши, що їх було непросто взяти живими. В Офісі Президента України заявили, що Україна не брала на себе зобов’язань не розголошувати інформацію, а Південна Корея не вимагала від України стриманості. Дата самої передачі у відкритих джерелах не уточнюється.
Залишити відповідь